Не так давно Яценюк потребовал от ГСЧС проверить планы реагирования на чрезвычайные ситуации.
Предприятия, учреждения и организации не против разработать и показать проверяющим свои планы реагирования на ЧС, но не могут. 
Дело в том, что, в соответствии с Кодексом гражданской защиты (ст. 130) именно Кабинет министров определяет порядок разработки таких планов, но до сих пор не определил. Но требует. Парадокс.
Эта публикация - в помощь субъектам хозяйствования (предприятиям, учреждениям и организациям) Украины.

1. Вимоги нормативно-правових актів щодо розроблення плану реагування на надзвичайні ситуації суб'єкта господарювання

Кодексом цивільного захисту України встановлено (розділ ІІІ, глава 4,
стаття 16, пункт 1, підпункт 14 Кодексу), що визначення порядку розроблення
планів цивільного захисту на особливий період та інших планів у сфері
цивільного захисту належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та
реалізує державну політику у сфері цивільного захисту формує проекти планів
у сфері цивільного захисту державного рівня на мирний час та особливий
період і подає їх на розгляд Кабінету Міністрів України, організовує
планування заходів цивільного захисту центральними та місцевими органами
виконавчої влади (розділ ІІІ, глава 4, стаття 17, пункт 2, підпункт 2 Кодексу).

У статті 130 (Планування діяльності єдиної державної системи цивільного захисту) Кодексу ЦЗ визначено: для організації діяльності єдиної державної системи цивільного захисту Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання розробляються та
затверджуються:

1) план реагування на надзвичайні ситуації , а суб'єктами господарювання з чисельністю працюючого персоналу 50 осіб і менше розробляється та затверджується інструкція щодо дій персоналу суб’єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;

Положенням про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня
2013 року № 20/2013, встановлено, що ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань формує проекти планів у сфері цивільного захисту державного рівня на мирний час та в особливий період, подає їх Міністрові для внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України, організовує планування заходів цивільного захисту центральними та місцевими органами виконавчої влади (пункт 4, підпункт 2 Положення).

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16
листопада 2001 р. № 1567 "Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня" у цьому плані має бути визначено організаційні і  практичні заходи та порядок дій, терміни їх виконання, порядок роботи органів управління, сил і засобів ЄДСЦЗ, необхідні для цього фінансові, матеріальні та інші ресурси, відповідальні виконавці щодо реагування на НС державного рівня, а також основні заходи організації та проведення робіт з ліквідації їх наслідків. Для забезпечення готовності функціональних і територіальних підсистем до реагування на НС органами управління підсистем усіх рівнів розробляються окремі плани реагування на НС, найбільш імовірні для певної території, області, об'єкта виходячи з прогнозованих даних та експертних оцінок.

Постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 11 "Про
затвердження Положення про єдину державну систему цивільного захисту"
встановлюються вимоги, що регулюють питання здійснення заходів цивільного
захисту в державі, визначення складу органів управління та сил цивільного
захисту, планування діяльності ЄДСЦЗ, порядок виконання нею завдань та
організації взаємодії.

2. Структура плану реагування на надзвичайні ситуації суб'єкта господарювання

3. Рекомендації щодо розроблення плану реагування на
НС суб'єкта господарювання

План реагування на надзвичайні ситуації суб'єкта господарювання (далі -
план реагування суб'єкта господарювання) - це план реагування на НС на
об'єктах суб'єкта господарювання. Постановою Кабінету Міністрів України
від 9 січня 2014 р. № 11 "Про затвердження Положення про єдину державну
систему цивільного захисту" визначено, що для здійснення заходів щодо
ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій центральними та місцевими
органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим,
органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання із
чисельністю працюючого персоналу більш як 50 осіб розробляються плани
реагування на надзвичайні ситуації.

Кодексом цивільного захисту України встановлено (розділ Ш, глава 4,
стаття 20), що організація заходів цивільного захисту суб'єкта господарювання
здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту,
які створюються (призначаються) керівниками зазначених суб'єктів
господарювання з урахуванням таких вимог:

1. у суб'єктах господарювання, віднесених до відповідних категорій
   цивільного захисту, з чисельністю працюючих понад 3 тисячі осіб створюються підрозділи з питань цивільного захисту;
2. у суб'єктах господарювання, а також закладах охорони здоров'я із
   загальною чисельністю працюючих та осіб, які перебувають на лікуванні, від 200 до 3 тисяч осіб та у суб'єктах господарювання, віднесених до другої категорії цивільного захисту, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;
3. у навчальних закладах з денною формою навчання з чисельністю 500  і більше осіб, які навчаються, призначаються посадові особи з питань цивільного захисту;
4. у суб'єктах господарювання з чисельністю працюючих до 200 осіб
   призначаються особи з питань цивільного захисту за рахунок штатної
   чисельності суб'єкта господарювання.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють
господарську діяльність та зареєстровані відповідно до Закону як підприємці,
виконують заходи цивільного захисту особисто.

Порядок діяльності підрозділів з питань цивільного захисту або
призначених осіб визначається відповідними положеннями про них або
посадовими інструкціями. Положення про підрозділ (посадова інструкція
працівника) з питань цивільного захисту затверджується керівником, що його
створив (призначив), на підставі типового положення про такий підрозділ, що
затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує
формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Таким чином, розроблення плану реагування суб'єкта господарювання
здійснюється підрозділами (посадовими особами) з питань цивільного захисту,
які створюються (призначаються) керівниками зазначених суб'єктів
господарювання.

План реагування суб'єкта господарювання визначає організаційні і
практичні заходи та порядок дій, підрозділів (посадових осіб) з питань
цивільного захисту та персоналу об'єкту суб'єкта господарювання при загрозі
та/або виникненні надзвичайних ситуацій на ньому.

Реальність плану реагування суб'єкта господарювання забезпечується:

всебічним і глибоким аналізом стану безпеки на об'єкті суб'єкта
господарювання, прогнозуванням можливих проявів небезпечних чинників та
побудови сценаріїв розвитку загроз виникнення НС;

обґрунтованими розрахунками необхідних фінансових, матеріальних і
людських ресурсів, а також часу, необхідного для підготовки та проведення
запланованих заходів.

Ефективність плану реагування суб'єкта господарювання значною мірою
залежить від того, наскільки заплановані до здійснення заходи узгоджені між
собою за цілями, місцем, часом, складом залучених сил і за способом
виконання.

Важливо, щоб заходи, передбачені в плані реагування суб'єкта
господарювання знайшли узгоджене, правильне і адекватне відображення в
планах територіальної підсистеми ЄДСЦЗ та відповідних її ланок,
територіальних органів ДСНС та територіальних органів функціональних
підсистем.

План реагування суб'єкта господарювання є основним документом, що
регламентує діяльність персоналу і підрозділів (посадових осіб) з питань
цивільного захисту об'єкта суб'єкта господарювання, територіальних
підрозділів ДСНС, підрозділів цивільного захисту територіальної підсистеми та
її ланок, взаємодіючих територіальних органів функціональних підсистем щодо
реагування на НС на об'єктовому рівні.

Діяльність щодо реагування на НС полягає в організації та координації
робіт та заходів з:

• припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею;
• рятування персоналу, населення, обладнання, і майна;
• локалізації зони надзвичайної ситуації;
• ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров'ю персоналу, населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну.

4. Вимоги до структурних елементів вступної частини

Обкладинка

Обкладинка надає користувачеві перше уявлення про план і тому має
бути чіткою, зрозумілою та інформативною.

Зовнішній бік обкладинки, зазвичай, може містити такі дані:

• відомості про розробника плану - юридичну особу (організацію);
• повну назву плану;
• рік розроблення плану;
• обмеження щодо розповсюдження або гриф таємності, якщо це
  необхідно.

Внутрішній бік обкладинки може містити спеціальні записи, що
стосуються юридичних інструктивних позначень щодо процедури
користування, дозволу посадовим особам вносити зміни до плану.

Титульний аркуш

Титульний аркуш містить дані, які подають у такій послідовності:

• обмеження щодо розповсюдження або гриф таємності, якщо це
  необхідно;
• відомості про розробника плану - юридичну особу (організацію);
• гриф затвердження;
• повну назву плану;
• рік розроблення плану.

Зміст

Зміст розташовують безпосередньо після титульного аркушу, починаючи
з нової сторінки.

До змісту включають:

• послідовно перелічені назви всіх розділів, підрозділів, пунктів і
  підпунктів (якщо вони мають заголовки) плану;
• назви додатків і номери сторінок, які містять початок матеріалу;
• у змісті можуть бути перелічені номери й назви ілюстрацій та таблиць з зазначенням сторінок, на яких вони вміщені.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і
термінів

Усі прийняті у плані мало поширені умовні позначення, символи,
одиниці, скорочення і терміни пояснюють у переліку, який вміщують
безпосередньо після змісту, починаюся з нової сторінки.

5. Структурні елементи основної частини

Основна частина містить загальні положення та оперативну частину і
поділяється на сім розділів:

Розділ І. Загальні положення.

Розділ ІІ. Висновки з аналізу стану безпеки на об'єкті суб'єкту
господарювання.

Розділ ІІІ. Органи управління та сили цивільного захисту, що залучаються

до реагування на НС на об'єкті суб'єкта господарювання.

Розділ ІУ. Порядок оповіщення адміністрації та персоналу про загрозу

або виникнення надзвичайних ситуацій, а також їх укриття і захист від

ураження

Розділ V. Організація реагування на НС.

Розділ VI. Організація основних видів забезпечення дій у зоні НС.
Розділ VIІ. Забезпечення безпеки особового складу сил цивільного
захисту, сил і формувань під час дій у режимі надзвичайної ситуації, а
також збереження вантажів та майна.

6. Рекомендації до розділу "Загальні положення"

У розділі викладаються відомості про:

• призначення плану реагування суб'єкта господарювання;
• кінцеву мету, яку планується досягти та цілі (напрямки) реалізації
  плану реагування;
• основні завдання суб'єктів забезпечення цивільного захисту щодо
  реагування на НС та ліквідації їх наслідків;
• порядок введення плану в дію.

а. Призначення плану реагування суб'єкта господарювання

План реагування суб'єкта господарювання призначений для координації і
здійснення підрозділом (посадовою особою) з питань цивільного захисту,
персоналом та взаємодіючими органами управління та силами , що
залучаються до реагування на НС взаємоузгодженого комплексу організаційних
і управлінських заходів спрямованих на:

• здійснення моніторингу, проведення оцінки обстановки та
  прогнозування її розвитку;
• своєчасне виявлення небезпечних процесів, що загрожують
  виникненням надзвичайних ситуацій та усунення причин, які сприяють їх
  подальшому розвитку;
• підготовку до реагування на НС на об'єкті;
• підтримання готовності підрозділу (посадової особи) з питань
  цивільного захисту (якщо такий підрозділ утворений) та персоналу до
  реагування та приведення об'єкту у відповідний режим функціонування в
  залежності від обстановки, що склалася;
• припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних нею;
• рятування персоналу, населення і майна;
• локалізації зони надзвичайної ситуації;
• ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров'ю населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну;
• проведення відновлювальних робіт.

План реагування суб'єкта господарювання визначає порядок
функціонування об'єкту у режимах повсякденного функціонування, підвищеної
готовності та надзвичайної ситуації.

б.      Мета та цілі плану реагування суб'єкта господарювання

Мета плану реагування полягає у створенні планових документів, які
визначають зміст та взаємоузгоджений порядок дій підрозділу (посадової
особи) з питань цивільного захисту та персоналу об'єкта при загрозі або
виникненні НС.

Основними цілями реагування на НС на об'єкті суб'єкта господарювання,
які необхідно досягти, є:

• припинення дії або впливу небезпечних факторів, викликаних НС;
• рятування персоналу, населення, обладнання, і майна;
• локалізації зони надзвичайної ситуації;
• ліквідації або мінімізації її наслідків, які становлять загрозу життю або здоров'ю персоналу, населення, заподіяння шкоди території, навколишньому природному середовищу або майну.

в.       Основні завдання щодо реагування на НС

Основні завдання щодо реагування на НС, які повинні бути визначені
планом реагування, є:

а) до виникнення загрози та/або надзвичайної ситуації:
забезпечення виконання заходів цивільного захисту на об'єкті суб'єкта
господарювання;

забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального
захисту;

порядок розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну
поведінку населення у разі виникнення аварії;

порядок створення об'єктових формувань цивільного захисту, необхідної
для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності
таких формувань до дій за призначенням;

порядок створення диспетчерських служб необхідних для забезпечення
безпеки об'єктів підвищеної небезпеки;

організація та здійснення навчання працівників з питань цивільного
захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки;

розроблення планів локалізації та ліквідації наслідків аварій на об'єкті
підвищеної небезпеки;

проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту;
забезпечення аварійно-рятувального обслуговування об'єкта державною
аварійно-рятувальною службою;

здійснення заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику
виникнення надзвичайних ситуацій;

створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції
захисних споруд цивільного захисту;

дотримання        протиепідемічного,      протиепізоотичного    та протиепіфітотичного режиму;

створення і використання матеріальних резервів для запобігання та
ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

розроблення і затвердження інструкцій та видання наказів з питань
пожежної безпеки, здійснення постійного контролю за їх виконанням;

утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного
захисту, недопущення їх використання не за призначенням;

своєчасне інформування відповідних органів та підрозділів цивільного
захисту про несправність протипожежної техніки, систем протипожежного
захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на відповідній
території;

б)      при виникненні загрози та/або надзвичайної ситуації:

здійснення оповіщення персоналу об'єкта, підпорядкованих та
взаємодіючих органів управління та сил цивільного захисту, а також населення
про загрозу виникнення надзвичайної ситуації та інформування його про дії у
можливій зоні надзвичайної ситуації;

посилення спостереження та контролю за обстановкою, ситуацією на
території об'єкта та/або за його межами, а також здійснення постійного
прогнозування можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;

уточнення (у разі потреби) плану реагування суб'єкта господарювання та
здійснення заходів щодо запобігання виникненню НС;

уточнення та здійснення заходів щодо захисту населення і територій від
можливих надзвичайних ситуацій;

приведення у готовність наявних сил і засобів цивільного захисту,
залучення у разі потреби додаткових сил і засобів відповідно до планів
взаємодії;

в)      при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації:

здійснення оповіщення органів управління та сил цивільного захисту, а
також населення про виникнення надзвичайної ситуації та інформування його
про дії в умовах такої ситуації;

призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
та утворення у разі потреби спеціальної комісії з ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації;

визначення зони надзвичайної ситуації та здійснення постійного
прогнозування її можливого поширення та масштабів можливих наслідків;

організація виконання робіт з локалізації і ліквідації наслідків
надзвичайної ситуації, залучення для цього необхідних сил і засобів;

здійснення безперервного контролю за розвитком надзвичайної ситуації
та обстановкою на об'єкті і прилеглих до нього територіях, проведення (за
необхідністю) негайної евакуації персоналу з небезпечних зон;

інформування взаємодіючих органів управління та сил цивільного
захисту, а також населення про розвиток надзвичайної ситуації та заходи, що
здійснюються;

г) при відновленні нормальних умов функціонування суб'єктів
господарювання:

проведення відновлювальних робіт за наслідками надзвичайних ситуацій.

г. Порядок введення плану реагування суб'єкта господарювання в дію Плану реагування суб'єкта господарювання розробляється керівником
підрозділу (посадовою особою) з питань цивільного захисту, узгоджується з
органом управління територіальної підсистеми або її ланки, територіальним
органом функціональної підсистеми (з якою взаємодіє суб'єкт
господарювання), територіальним органом ДСНС, що залучається до
реагування на НС на території суб'єкта господарювання, державною аварійно-
рятувальною службою, яка обслуговує об'єкт, підписується їх керівниками,
розглядається та затверджується керівником суб'єкта господарювання.

План реагування суб'єкта господарювання вводиться в дію поетапно:

Перший етап плану - це заходи, що визначають зміст та порядок
виконання суб'єктом господарювання заходів цивільного захисту в режимі
повсякденного функціонування. Цей етап вводиться в дію після затвердження
плану.

Другий етап - це заходи, що визначають зміст та порядок виконання
суб'єктом господарювання заходів цивільного захисту в режимі підвищеної
готовності. Підставою для тимчасового введення режиму підвищеної
готовності є загроза виникнення надзвичайної ситуації на об'єкті суб'єкта
господарювання.

Цей етап вводиться в дію з введенням керівником суб'єкта
господарювання режиму підвищеної готовності.

Третій етап - це заходи, що визначають зміст та порядок виконання
суб'єктом господарювання заходів цивільного захисту у режимі надзвичайної
ситуації. Підставою для тимчасового введення режиму надзвичайної ситуації є
виникнення надзвичайної ситуації на об'єкті суб'єкта господарювання.

Цей етап вводиться в дію з введенням керівником суб'єкта
господарювання режиму надзвичайної ситуації.

Четвертий етап - це заходи, що визначають зміст та порядок виконання
суб'єктом господарювання заходів цивільного захисту при відновленні
нормальних умов функціонування об'єкту за наслідками надзвичайних
ситуацій. Цей етап вводиться в дію після виконання заходів з реагування на НС.

7. Рекомендації до розділу "Висновки з результатів моніторингу НС на об'єкті (об'єктах) суб'єкта господарювання"

У розділі викладається:

• перелік виробництв (цехів, відділень, виробничих дільниць) і окремих об'єктів, на яких існує загроза виникнення аварій;
• перелік усіх можливих небезпечних подій (аварій), можливості і умови їх виникнення на об'єкті (технологічних блоках, апаратах, машинах тощо), сценарії їхнього розвитку і оцінка можливих наслідків, у т. ч.:

небезпечні чинники, що притаманні визначеному виду небезпеки, який реалізується під час аварії;

наслідки впливу небезпечних чинників аварії (масштаби зон
руйнування, ураження людей і зараження місцевості тощо) на сусідні
об'єкти (території) і людей з урахуванням властивостей цих об'єктів і
їхнього взаємного розташування для кожного рівня аварії;

• безпечні зони й місця захисних споруд (сховищ, укриттів, споруд) та шляхи евакуації (такі, що не потрапляють під вплив небезпечних
  чинників аварії);
• розподіл аварій по рівням в залежності від їх масштабу;
• оцінка можливості та умов переходу аварії від нижчого до вищого рівня.

8. Рекомендації до розділу "Органи управління та сили
цивільного захисту, що залучаються до реагування на НС на
об'єкті суб'єкта господарювання"

У розділі викладається:

• інформація про органи та пункти управління (підпорядковані та
  взаємодіючі), що залучаються до реагування на НС на об'єкті суб'єкта
  господарювання, місця їх розгортання, канали та засоби передачі інформації.
• інформація про сили цивільного захисту (підпорядковані та
  взаємодіючі), що залучаються до реагування на НС на об'єкті суб'єкта
  господарювання.

9. Рекомендації до розділу "Порядок оповіщення адміністрації та персоналу про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, їх укриття і захист від ураження"

а. Оповіщення

Оповіщення адміністрації, робітників та службовців підприємства про
загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій проводиться по завчасно
розробленій схемі.

Адміністрація у неробочий час оповіщається по телефону оперативно-
черговою службою (якщо та служба утворена), або призначеною посадовою
особою. За необхідності, залежно від обстановки, що склалася, оповіщається
персонал.

У робочий час персонал підприємства оповіщається про надзвичайну
ситуацію сигналами оповіщення цивільного захисту по визначеному каналу та
встановленим способом.

При отриманні інформації про НС за межами об'єкта вмикаються сирени,
інші встановлені звукові та світові засоби, для подання попереджувального
сигналу "Увага всім", після чого негайно приводяться у готовність гучномовці, радіотрансляційні та телевізійні приймачі для прослуховування початкового
повідомлення.

Кожний працівник підприємства повинен знати сигнали оповіщення
цивільного захисту та вміти правильно діяти в умовах загрози та виникнення
надзвичайних ситуацій.

б.      Порядок укриття персоналу у захисних спорудах цивільного
захисту

Для захисту людей від деяких факторів небезпеки, що виникають
внаслідок надзвичайних ситуацій використовуються захисні споруди
цивільного захисту.

Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до
використання за призначенням здійснюється суб'єктами господарювання, на
балансі яких вони перебувають

На випадок виникнення надзвичайної ситуації, яка пов'язана із загрозою
або початком забруднення повітря хімічно небезпечною, радіоактивною
речовиною всі працівники підприємства підлягають укриттю у захисних
спорудах цивільного захисту, які належать суб'єкту господарювання, або
використовується кількома суб'єктами господарювання.

Для термінового укриття працівників у разі забруднення хімічно
небезпечною речовиною використовується герметична споруда, в якій
протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них
небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації
Персоналу вказується місце розташування сховища, за необхідності - адреса,
скільки осіб може перебувати в ньому без подачі повітря і протягом якого часу. При отриманні інформації щодо радіоактивної небезпеки працівники
укриваються протирадіаційному укритті, в якому створюються умови, що
виключають вплив на них іонізуючого опромінення.

в.       Порядок видачі персоналу засобів індивідуального захисту та
порядок виділення автомобільного транспорту для проведення
заходів з евакуації

Засоби індивідуального захисту (засоби індивідуального захисту органів
дихання та засоби індивідуального захисту шкіри) видаються за рішенням
керівника об'єкта.

Працівники, які отримали такі засоби повинні перевірити їх стан,
провести підбір та мати постійно при собі або на робочому місті.

Засоби індивідуального захисту одягаються за командою або самостійно,
при наявності небезпеки забруднення повітря.

При проведенні негайної евакуації персоналу з небезпечних зон
залучається весь наявний службовий, а також особистий транспорт працівників
підприємства, які повинні надавати його у розпорядження адміністрації для
негайної евакуації із небезпечної зони персоналу та відвідувачів об'єкта.

Керівник та адміністрація повинна вказати працівникам, який вид
транспорту виділяється для евакуації, типи транспортних засобів та їх номерні
знаки, місця посадки на транспорт та маршрут руху.

г.       Вимоги до персоналу щодо дотримання протиепідемічних
заходів при загрозі розповсюдження особливо небезпечних
інфекційних захворювань

Якщо на території об'єкта або поблизу нього виникла небезпека
розповсюдження особливо небезпечних інфекційних захворювань, усі
працівники повинні суворо виконувати вимоги санітарно-епідеміологічної
служби щодо проведення термінової профілактики та імунізації, ізоляції і
лікування виявлених хворих, дотримуватися режиму, який запобігає
розповсюдженню інфекції. При необхідності працівники, які прибули на
роботу, повинні проходити санітарну обробку (проводити дезінфекцію або
зміну одягу) у вказаному місці її проведення, а водії транспортних засобів -
здійснювати спеціальну обробку автотранспорту у вказаному місці її
проведення, а також виконувати інші вимоги та заходи, які перешкоджають
розповсюдженню особливо небезпечних інфекційних захворювань.

д.      Заходи щодо зберігання матеріальних цінностей у період загрози
та виникнення надзвичайних ситуацій

Усі працівники підприємства повинні вжити необхідних заходів щодо
зберігання матеріальних цінностей при загрозі або виникненні надзвичайних
ситуацій.

У період виконання заходів захисту від надзвичайних ситуацій або при
ліквідації їх наслідків необхідно вживати заходи, які направлені на
попередження або зменшення можливих збитків підприємству від
надзвичайних ситуацій, на забезпечення охорони майна та обладнання.

Відповідальність за організацію охорони покладається на призначену
керівником об'єкта посадову особу.

10. Рекомендації до розділу "Організація реагування на НС"

У розділі викладається перелік запланованих організаційних та
управлінських заходів спрямованих на забезпечення оперативного реагування
на НС та порядок їх виконання у режимах повсякденного функціонування,
підвищеної готовності та надзвичайної ситуації.

а. Режим повсякденного функціонування.

Режим повсякденного функціонування встановлюється за умов
нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, сейсмічної,
гідрогеологічної, гідрометеорологічної, техногенної та пожежної обстановки.

У режимі повсякденного функціонування здійснюються:

• заходи з організації та проведення моніторингу НС, прогнозування і
  оцінки обстановки, своєчасного виявлення небезпечних процесів, що
  загрожують виникненням надзвичайних ситуацій та усунення причин, які
  сприяють їх подальшому розвитку;
• заходи з підтримання готовності органів управління і сил ЦЗ до
  реагування та порядок приведення їх у відповідний режим функціонування в залежності від обстановки, що склалася;
• заходи щодо попередження аварій, забезпечення безпеки персоналу та населення, сталого функціонування об'єкту;
• заходи з підготовки керівного складу, органів управління та сил
  цивільного захисту до реагування на НС;
• навчання персоналу та позаштатних аварійних формувань діям в умовах аварії;
• заходи щодо створення резервів матеріальних і фінансових ресурсів для запобігання та ліквідації наслідків аварій та встановлюються умови і порядок їх використання;
• визначення функцій та обов'язків керівного складу і сил реагування на етапах: 1) до виникнення аварії; 2) під час аварії; 3) після аварії, а також взаємовідносин між учасниками реагування;
• проведення тренувань та навчань з відпрацювання заходів
  передбачених планом реагування, організації управління та взаємодії. Перевірка дотримання учасниками навчань встановленого порядку та термінів (графіків) виконання заходів і робіт передбачених планами;
• обмін інформацією з взаємодіючими оперативно-черговими
  (черговими, диспетчерськими) службами з надзвичайних ситуацій, які
  функціонують у цілодобовому режимі.

б.      Режим підвищеної готовності

Режим функціонування підвищеної готовності встановлюється за умов
істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної,
біологічної, сейсмічної та гідрометеорологічної обстановки або отримання
інформації (прогнозу) про загрозу виникнення НС на об'єкті.

У режимі функціонування підвищеної готовності здійснюються:

• заходи щодо оповіщення про загрозу виникнення аварії та порядок
  інформування про ситуацію, що складається, прогноз її розвитку.
• здійснення посадовими особами подання інформації та проведення
  оповіщення (передачі сигналів оповіщення), у встановлені терміни,
  визначеними каналами та встановленим способом;
• заходи, передбачені планом для виконання керівним складом, органом управління та силами цивільного захисту у режимі функціонування підвищеної готовності, порядок та терміни їх виконання;
• заходи щодо управління силами і засобами у режимі функціонування підвищеної готовності та здійснення взаємодії;
• організація контролю виконання запланованих заходів.

в.       Режим надзвичайної ситуації.

Режим функціонування надзвичайної ситуації встановлюється за умов
істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної,
біологічної, сейсмічної та гідрометеорологічної обстановки та отримання
інформації про виникнення НС на об'єкті.

У режимі функціонування надзвичайної ситуації здійснюються:

• здійснення заходів передбачених для режиму функціонування
  підвищеної готовності, якщо вони не були виконані;
• заходи щодо термінового оповіщення про виникнення аварії та
  інформування про ситуацію, що складається і прогноз її розвитку;
• здійснення посадовими особами подання інформації та проведення
  оповіщення (передачі сигналів оповіщення та доповідей) у режимі
  функціонування надзвичайної ситуації визначеними каналами та встановленим способом у встановлені терміни;
• заходи, передбачені планом для виконання керівним складом, органом управління та силами цивільного захисту у режимі функціонування надзвичайної ситуації, порядок та терміни їх виконання;
• заходи щодо управління силами і засобами у режимі функціонування надзвичайної ситуації та підтримання взаємодії;
• виконання заходів щодо захисту персоналу, населення та майна;
• контролю виконання запланованих заходів та прийнятих оперативних рішень.

11. Рекомендації до розділу "Організація забезпечення дій щодо реагування на НС"

У розділі викладається інформація про:

• завдання щодо основних видів забезпечення дій з реагування на НС;
• сили та засоби, що залучаються до виконання завдань забезпечення;
• організація виконання завдань забезпечення.

а.       Спостереження (моніторинг) та аналіз обстановки

• завдання спостереження та аналізу обстановки;
• сили що залучаються до ведення спостереження та аналізу;
• організація проведення спостереження, узагальнення та аналізу
  отриманих даних.

б.      Медичне забезпечення

• завдання медичного забезпечення;
• сили та засоби, що залучаються до виконання завдань медичного
  забезпечення;
• організація надання медичної допомоги постраждалим.

в.       Хімічне забезпечення (при необхідності)

• завдання хімічного забезпечення;
• сили та засоби, що залучаються до локалізації та ліквідації хімічного зараження;
• організація виконання завдань забезпечення.

г.       Інженерне забезпечення

• завдання інженерного забезпечення;
• сили та засоби, що залучаються до виконання завдань інженерного забезпечення;
• організація виконання завдань забезпечення.

д.      Протипожежне забезпечення

• завдання протипожежного забезпечення;
• сили та засоби, що залучаються до виконання завдань протипожежного забезпечення;
• організація виконання завдань забезпечення.

е.       Матеріально - технічне забезпечення

• завдання матеріально - технічного забезпечення;
• сили та засоби, що залучаються до виконання завдань матеріально -
  технічного забезпечення;
• організація виконання завдань забезпечення.

Додатки

У додатках до плану доцільно викласти наступне:

1. Аналітична довідка про результати аналізу небезпеки на об'єктах
   суб'єкта господарювання, яка має містити:

використану вихідну інформацію або посилання на документи, в яких
вона міститься;

опис використаних методів аналізу й методик оцінки або відповідні
посилання на них;

результати розрахунків, оцінок, прогнозів.

2. Календарний план підготовки та реагування на загрозу та/або
   виникнення надзвичайних ситуацій.
3. Перелік органів управління, сил і засобів, що залучаються до
   реагування на загрозу та/або виникнення надзвичайних ситуацій (у т. ч.
   взаємодіючих), їх реквізити, призначення та можливості.
4. Схема організації управління та взаємодії при реагуванні на загрозу
   та/або виникнення надзвичайних ситуацій. Схема зв'язку при реагуванні на загрозу та/або виникнення надзвичайних ситуацій

Володимир Тегін,

спеціаліст з питань цивільного захисту, м. Херсон

(з використанням  матеріалів  Українського науково-досліднього інституту цивільного захисту)

Ссылка на скачивание документа:  http://sector-cz-koms.at.ua/load/dokumenty_dlja_predprijatij/dokumenty_ogd/shhodo_rozroblennja_planu_reaguvannja_na_nadzvichajni_situaciji_sub_39_ekta_gospodarjuvannja/8-1-0-136