У Херсоні утворено оперативний штаб із керівництва роботами з пропуску льодоходу, повені та паводків у 2016 році.

Відповідне розпорядження  №72р від 15 лютого 2016 року видане міським головою.

Основні завдання оперативного штабу - координація роботи виконавчих органів міської ради та районних у місті рад, підприємств, установ та організацій, незалежно від підпорядкування і форм власності та здійснення контролю на місцях із питань ліквідації негативних наслідків погодних умов зимового періоду.

  Термін «штаб» - військовий. Це основний орган управління в бойовій обстановці й у повсякденній діяльності. Основні вимоги до управління - це стійкість, безперервність і оперативність.
   Тобто управління не може бути неоперативним.

   Раз у раз повсюдно й на всіх рівнях створюються оперативні штаби:
- оперативний штаб з координації дій з проведення заходів та мінімізації можливих негативних наслідків надзвичайних ситуацій, пов'язаних з пожежною небезпекою;
- оперативний штаб для вжиття невідкладних заходів для запобігання виникненню пожеж у лісових масивах, сільськогосподарських угіддях, місцях масового відпочинку тощо;
- оперативний штаб із забезпечення безперебійної роботи об’єктів життєдіяльності населення;  
- оперативний штаб з ліквідації наслідків  надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і пожежної безпеки в осінньо-зимовий період;
- оперативний штаб з координації дій та організації робіт з ліквідації можливих аварійних ситуацій в опалювальний період;
- оперативний штаб із забезпечення сталого проходження опалювального сезону, організації упередження аварій та проведення оперативних відновлювальних робіт на об'єктах життєзабезпечення населення;
- оперативний штаб щодо запобігання загибелі бездомних громадян від переохолодження в осінньо-зимовий період;
- оперативний штаб для організації та здійснення соціального патрулювання з метою вжиття термінових заходів під година надзвичайних ситуацій в осінньо-зимовий період;
- оперативний штаб з питань енергозабезпечення галузей економіки та населення;
- оперативний штаб з підготовки до пропуску льодоходу, весняної повені та паводку.
    І навіть такі:
- оперативний штаб для начислення субсидій на оплату житлово-комунальних послуг;
- оперативний штаб з питань вступної кампанії у вищих  і професійно-технічних навчальних заставах;
- оперативний штаб з координації дій щодо демонтажу тимчасових споруд, малих архітектурних форм.
   У цьому зв'язку виникає цілком природне запитання: хто в кожному конкретному випадку розробляє структуру й обов'язки для знову створюваних оперативних штабів? І взагалі - чи існують ці обов'язки? Ні, члени таких штабів виконують обов'язки з натхнення, або по совісті.
   Ще немаловажна обставина. Штаб не може існувати без відповідного пункту управління (командного пункту), оснащеного відповідним зв'язком і засобами. У противному випадку він не є штабом і не може виконувати свої функції. Де збираються перераховані вище «оперативні штаби»? У них, як правило, немає ні сучасного зв'язку, ні засобів, ні, нарешті, пристойного приміщення.
   Отже, ледве що - і от вам, будь ласка: оперативний штаб. А де ж у цих випадках перебувають органи управління цивільного захисту?
   Слід зазначити, що в існуючій  нормативно-правовій базі з питань цивільного захисту таке поняття як «оперативний штаб» відсутнє.
   Територіальні підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту мають  координуючі (комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій) та постійні органи управління з чітко визначеною структурою, функціями і обов’язками.
  

Стаття 71 Кодексу цивільного захисту України. Організація робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

1. Для координації дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту, а також організованого та планового виконання комплексу заходів та робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:

1) використовуються пункти управління та центри управління в надзвичайних ситуаціях;

2) утворюються спеціальні комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

3) призначаються керівники робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

4) утворюються штаби з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

5) визначається потреба у силах цивільного захисту;

6) залучаються сили цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

Стаття 76 Кодексу. Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації

1. Для безпосередньої організації і координації аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації утворюється штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який є робочим органом керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

2. Рішення про утворення та ліквідацію штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, його склад приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

3. Керівництво роботою штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації здійснює його начальник, який призначається керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

4. До складу штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації входять працівники центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, керівники аварійно-рятувальних служб, що беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, представники або експерти відповідних центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

5. Штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації розгортається і працює, як правило, у районі виникнення надзвичайної ситуації.

6. На період функціонування штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідні центри управління в надзвичайних ситуаціях безпосередньо взаємодіють з ним і забезпечують його роботу.

7. Під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації ведеться оперативно-технічна документація, пов’язана з ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації, та складається звіт про роботу залучених аварійно-рятувальних служб, який є складовою матеріалів з розслідування цієї надзвичайної ситуації.

8. Завдання, функції та порядок діяльності штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, види та зразки оперативно-технічної і звітної документації встановлюються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

   

   Та все ж існує такій термін - «оперативний штаб»?

   У постанові кабінету міністрів України від 16 листопада 2001 р. №1567 «Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня» йдеться про міжвідомчий оперативний штаб, що є робочим органом Урядової комісії з ліквідації надзвичайної ситуації, а у Законі України «Про боротьбу с тероризмом» - про оперативний штаб з управління антитерористичною операцією.
   Також, згідно бойового статуту пожежної охорони, керівник гасіння пожежі залежно  від  обстановки на пожежі може організувати  оперативний  штаб. Такий оперативний штаб розташовується в місці, найбільш зручному для  управління силами й засобами, забезпечується штабним столом та іншими технічними засобами й устаткуванням. Місце оперативного штабу на пожежі позначається: удень – червоним прапором з написом "ШТАБ", уночі -  червоним ліхтарем або іншим світловим покажчиком червоних кольорів.

   Але повернемось до оперативних штабів з керівництва роботами з пропуску льодоходу, повені та паводків у 2016 році. Положення про такі оперативні штаби всіх рівнів по всієї території країни в основному  не відрізняються одне від одного, але є й відмінності. Так, в одних регіонах це тимчасовий консультативно-дорадчий орган, в інших аналітично-планувальний та оперативно-управлінський.
   Далі за текстом практично повторюється у скороченому варіанті положення про комісію з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій.  Формою роботи оперативного штабу є засідання, які проводяться в одних регіонах згідно плану, в інших - за необхідності,  а у разі виникнення надзвичайної  ситуації – невідкладно. Засідання оперативного штабу оформлюються протоколом. Рішення оперативного штабу приймаються більшістю голосів його членів (уявіть собі таке засідання оперативного штабу на пожежі).
   Рішення оперативного штабу, прийняті у межах його компетенції (як і рішення комісії з питань ТЕБ і НС) є обов'язковими для виконання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, тому і протоколи засідань дуже схожі за формою та змістом.
   А якщо комісія з питань ТЕБ і НС та оперативний штаб приймуть протилежні рішення з одного й того ж питання, яке з них буде обов’язковим для виконання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності?
   Хоча практично це неможливо, бо в склад таких оперативних штабів і в склад комісій з питань ТЕБ і НС входять одні й теж посадовці.

   Висновок: Створення оперативних штабів з будь-якого приводу недоцільне. Як кажуть, маслом по масляному.